Горів вогонь на білому снігу. Стогнав вогонь, недолі не корився. А сніг ішов і додавав страху. А сніг горів, як паперові крильця. Звикаю я до стогону вогню, Звикаю до холодного чекання, Але сама горю, горю, горю, Передчуваючи твоє палке кохання.
ID: 229555 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 18.12.2010 01:53:36 © дата внесення змiн: 18.12.2010 01:53:36 автор: ЛМГуменюк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie