Найтепліше у нашій зустрічі - прощання. У таку мить я знаю зарання, як швидкий промельк долоні зігріє теплом своїм душу. І я посміхатись мушу, з думкою про нове стрічання. Нестерпно тримати бажання, та найтепліше у нашій зустрічі - прощання.
ID: 225441 Рубрика: Поезія, Білий вірш дата надходження: 30.11.2010 11:28:58 © дата внесення змiн: 30.11.2010 11:28:58 автор: Елена Луч
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie