Я торкнуся твого тіла,
Наче пензлем проведу,
А якая ж ти вродлива,
Я тебе боготворю!
Зазирну у твої очі,
З них кохання ллється,
Потім ніжно пригорну,
А ти посміхнешся.
Поцілую ці вуста,
Що мені шепочуть,
Як нам добре, й про кохання,
Що нам серце точіть.
Обійму твій чудний стан,
Проведу по стегнам.
Ти уся здригнулася,
Калатає серце.
Дихання таке важке,
Мить остання, слушна,
Т-а-к. Мені відповідаєш,
Шепотом на вушко.
Я тремчу, не маю сил
Цього більше ждати.
Підхоплю тебе на руки,
Я готовий мчати!
Ось вона жадана мить!
Так, усе збулося.
І як гарно розпустила
Ти своє волосся.
Насолоджувались ми,
Й не насолодились!
Я бажаю, щоб ця мить
Все життя продлилась!
́
ID:
136702
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 08.07.2009 19:04:57
© дата внесення змiн: 08.07.2009 19:04:57
автор: AMO
Вкажіть причину вашої скарги
|
