У дитинстві ціле літо пасла я корову,
Бо ж корова у селі, то окрема мова,
Є сметана, молоко, сироватка, масло,
Але й догляд у хліві має бути вчасно.
Подоїти, напоїти, ще й принести гички,
А якщо корівка тільна - приведе теличку,
Ой, як часто до хлівця треба заглядати,
Бо телятко ще маленьке маєш напувати.
В двері стукає весна, ластівки літають,
І на берег ми весною Лиску випускаєм,
Вибіжить вона з хліва і давай брикати,
Може взяти й утекти з лугу до теляти.
Скільки тих було пригод як корову пасла,
Бо ходила для Красулі кукурудзу красти,
Так об'їздчик налякав: "Заберу корову",
Я мала від переляку втратила дар мови.
Та пробачення благала, майже на колінах:
Кукурудзу то ж я крала - корова не винна,
Заберіть краще мене за колгоспні грати,
Бо як прийду без корови, виженуть із хати.
Рідко так, щоб без пригод з пасовища гнати,
Забіжить в чужий город - встигай доганяти,
То гедзи нас покусають, або ж сліпі мухи,
Одним словом - пасти кралю, то ціла наука.
Що про цю науку знають всі сучасні діти,
Ще тепленьке молоко корисно як пити,
Про корівок і бичків чули тільки в казці,
Я ж в тих спогадах живу, як у Божій ласці.
Хоч немає в тім селі ні корови, ні свині,
Нема там й родини - хата - сиротина,
Тільки в снах буває - ластівки літають,
Чую бабці слово:" Йду доїть корову".
Галина Грицина.
ID:
1057586
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.02.2026 19:32:55
© дата внесення змiн: 18.02.2026 19:32:55
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
