[Куплет 1>
Ти — тиша, що випереджає слова
Ти — промінь ранку зі скриньки добра
Я міряв відстань від страху до шраму
Лінійкою ночі, ключами від брами
Твої долоні — це мій оберіг
У кожній зморшці — мій маленький біг
Ти вчила, якщо впав, то вставати вперто
І лікувала мої коліна подерті
[Приспів>
Мамо, Мамо. Моя аксіома
Ти — мій початок. Моя хромосома
Я, як рівняння, розв’язую драму
А відповідь проста: це ти, моя мама
Мамо, Мамо. Коли темно й тісно
Твоє ім’я свІтить зірковим намистом
Скільки б я формул не клав у програму
Результат той самий: рідненька мама
[Куплет 2>
Я виростав із важливих дрібничок,
Наповнений сумнівів, скопійованих звичок.
Ти просто шила терпінням лямки,
Щоб не впав я у власні ямки
Твоє мовчання гучніше грому
Тихе «повір» переборює втому
І навіть, коли я знов міняю міста —
Твої «бережи себе» липнуть до рюкзака
[Куплет 3>
Якщо розпадусь на літери з числами,
Ти знову складеш мене з турботою чистою
Якщо загублюся у власному лісі —
Ти будеш стежкою в кожному віці
____________
Музика та голос =SUNO
