А я можливо й Світ продам за тую білену хатину,
Де козаченько підростав
Чи де цвіла ота дівчина
Де мати моя молода
Поранку росами вмивалась
Ой ті літа. Старі літа!
Куди усе те проховалось?
Тепер чужинці тут живуть
І ми чужинці собі стали
Рідне, за пейси та мацу
На Ринку світовім продали!
І думаємо, нам дадуть
Звести з Руїни Україну
Ні. нас , братове, продають
Не в панщину, - у Домовину!
Ще гірше буде, як ми знов
Права Давнешні не Згадаємо
Не вкажемо, хто тут Господар
А кого за свиней ми маємо!
Так.. я весь Світ за раз продам
За тую Білену Хатину!
Бо ж в ній - прийде до Нас Любов
І Вільна, Нова Україна!
