Якоїсь миті серденько затисло,
Щемно співала пташечка в гаю.
Розкинула веселка коромисло,
В саду, мов зачарована, стою.
Співай! Співай лише для мене, пташко!
Так голосно, як можеш тільки ти,
Щоб на душі не було більше важко,
І щоб ми знов втекли від самоти.
То не біда, що я таки безкрила,
Хіба дрібниці на заваді нам,
Аби його у снах своїх зустріла,
Ану ж бо ще раз я віддамся снам.
Орфографію, пунктуації та русизми виправила за допомогою ШІ
