Я тобі нічим не дорікаю –
Знаю, в тім моя вина...
Бачиш, вороння́ зібралось в зграю?
Йде зима...
Я напевно маю відпустити
Синю птаху – хай летить!
Просіваю спогади крізь сито...
Серцю, цить! –
Не порушуй сталого мовчання,
В час, коли говорить тиш.
Твоя роль – віддатись на заклання.
Тож облиш –
Стогін твій навряд чи допоможе,
Мить не повернеш виття́м.
Рватись на частини нам чи гоже –
Бач, стіна?
А колись ходила я крізь стіни...
По вугіллю крізь вогонь...
Бачиш, зупинився наш годинник? –
Знак либонь...
Тож на чудо сподіватись марно.
Вітер ув обличчя дме...
Розташовані навік полярно –
От і все...
23.11.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
