Тонким і гострим стилусом веду вздовж тіла лінії
Прописую чорнилами густі округлі літери
Без сумніву — одягнута... для того, щоби звабити
І ґудзик незастебнутий слугує маяком.
Малюю синім кольором безсенсові теорії
І речення обірване заглиблює нас в ритміку
По колу та спіралями... аж поки стане гаряче
І ти — коханням змучена — не прошепо́чеш "стоп"...
Маленька та знебарвлена літатимеш за хмарами
Маленька та розхристана... сховаєш гострі ікла
Підставлю спи́ну й плечі — кусай, допоки вечір
Не вклав у ліжко знову — та певно, не для сну...
