Не така, як всі

Не  така,  як  всі
Не  така
Хоч  і  любить  солодке  —  гірка
Хоч  і  спить  шість  годин  на  добу
Вабить,  манить  до  себе  біду.
Я  до  неї  —  не  бігай,  стій
Подивись  на  зорі
Помрій
А  вона,  ніби  дзиґа  —  ні
Я  не  можу  стояти,  я  —  рій
Із  бджолиних  смугастих  свити́н
Із  бджолиних  невтомних  крил
Зупинюсь...  А  раптом  біда?
І  тремтить  паркінсо́нно  рука...
Її  тіло  —  суцільний  нерв
Між  "не  хочу"  і  "треба"  —  маневр
Її  очі  —  смарагдова  тінь  
Я  ж  вже  вкотре  шепо́чу  —  амінь...
Зупинись
Не  біжи
Зачекай
Озирнись
Відчуй
І  пізнай  

А  вона  все  одно  летить
Не  торкну́вшись  крилом  орбіт

А  вона  безупинно  вперед
У  сукупність  планет
І  комет...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2025
автор: Лана Краска