Наснився якось сон: на березі ставка
Стояла темна тінь у чорнім балахоні,
А той ставок, як скло, дзеркалив темний ліс
І небо, що було неначе на долоні.
Похмуре, кам’яне, суцільно сіро-біле,
Але таке ж спокійне, як вечір навесні.
А темний ліс стояв осінньо, стуманіло
І ждав на темну постать у чорному вбранні.
І постать та пішла ставком чарівно рівним
До пазухи приклавши, як скарб, кругленький ключ
І вітру не було, і листя не шуміло
І тінь усе тримала той ключик обіруч.
Що був ото за ключ? – Мабуть, якась розгадка,
Либонь, комусь потрібна, як ключик до замка
І думала та тінь сховать його під варту
Без варти, кинуть в ліс і лишити здаля
Ставок не ворушився від кроків тої тіні,
Світився сірим небом, що відбивав як скло.
Він тільки полосився шляхами залізниці,
Що ними море доль тоді уже пройшло:
Ті рейки залізничні лежали на ставкові
І часом потяги їх тисли до води
На дні якої тихо, у шаховім порядку,
Дрімали крокодили, мов охоронні пси.
І кожні такі рейки – то шлях чиєїсь долі,
Що потягом помчала крізь цей містичний став
Якби собі дозволив хтось шлях цей потривожить
Якийсь би крокодил його життя забрав.
Але не ворушились страшні ті крокодили
І став стояв дзеркально як їхав хтось із доль
І тихо-супокійно із темряви дивились
Дерева на ставок з своїх похилих скронь.
І так було спокійно, як так і має бути
Як наче має тінь іти отим ставком
Як наче має хтось той ключик загубити
І відповідь знайти якимсь іще шляхом.
І перейшла та тінь кождесеньку із рейок
І жоден крокодил не звів своїх очей
Вона ж пішла до лісу і куцо усміхнувшись
Пустила до землі той ключик від грудей
Упала та розгадка поміж брудного листя
Вдалася їй ця пакость – тепер хтось без ключа
І їхав гучно потяг та різко зупинився
Здійняв догори воду і став серед ставка.
Перелякались долі і ґвалт такий зчинили,
Що крокодили-варта роззявили роти
І почали сповзатись до спинених вагонів
А тінь спокійно далі по ставу стала йти.
Скінчився таки сон той, розтанув серед ночі,
У пам’яті, буває, зринає той ставок
Якщо я відчуваю, що потяг зупинився,
То час іти тим шляхом, що ліг через лісок.
ID:
1042862
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.07.2025 00:19:42
© дата внесення змiн: 02.07.2025 00:19:42
автор: Prosto Vilna
Вкажіть причину вашої скарги
|
