Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Він ще хреста нестиме на Ґолґоту,
Я чітко бачу, скінчиться де путь.
Юрба спитає: «Вою, чуєш, хто ти?» –
і на Великдень в жертву принесуть.
03.10.24р.
