Збирає літо колоски,
Зерня, щоб жодне не упало.
Як зберегти ті квіточки,
Що щедре літо дарувало?
Давно вже скошені жита,
Червоний квіт деінде в полі.
У них ще дихає життя,
Допоки осінь не поборе.
Пройду неспішно я стернею,
Чомусь і біль, і сум в очах.
Зберу зерня опале в жменю.
Осінній сум чомусь обняв.
Може, тому, що скоро осінь,
Промчались теплі літні дні?
Сховався вітер за мій комір,
Осінні дні ідуть складні.
Чудовий вірш! 
