…я та, прийдешня, з потойбіччя,
від інших схована весна:
ти знав колись мене в обличчя,
але теперки не впізнав…
…я та, що повінню вирує
і рушить гори в небеса…
ти в очі дивишся, німуєш,
та більш не віриш в чудеса…
…я та – ти знаєш це напевно:
з твоїх зросла розчарувань,
щоб воскресити спраглу землю
дощем зі сліз і сподівань…
мирного вечора 
