Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: GoldKing: з книги Благовіщення Жорна - ВІРШ

logo
GoldKing: з книги Благовіщення Жорна - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

з книги Благовіщення Жорна

GoldKing :: з книги Благовіщення Жорна
Наталія Гладка  · 3 д.  · 
🌾Жорна! Бачиш, Оксанко, це просто жорна. Камінні і маленькі. В тридцять другому дідо мій зумів сховати два мішки зерна за селом. А жорна в хаті були. 
Їх тоді так і не знайшли мисливці за п`ятьма колосками. 
Бачили, що всі живі.
Півсела в зимі вже від голоду померли, а мої живі всі були.
Тільки прабаба, мама дідова, на покуті лежала в одежі празниковій і вмирала тяжко. 
І все ніяк не могла Богові душу віддати.
А мисливці ходили двором. 
Ходили зі щупами, протикали ними мерзлу землю, долівку глиняну в хаті, як орли хижі поклювали. 
Діда до сільради водили на допити, до району возили.
Дід лише руками покаліченими розводив.
«Не знаю чим живемо, панове комуністи. Самі бачите – немає нічого. Божим духом тримаємось».
Діда били і відпускали.
Він приходив додому, баба просто в дворі коло криниці змивала з нього кров і запирала в холодний воді одежу.
А дід ішов до хати, падав перед покутям, хрестився до ікон пучками, переламаними в дверях кабінету слідчого НКВС і шепотів тихо: «Мамо, Христом Богом прошу і молю вас: не віддавайте Богові душу! 
Бо, як віддасте свою – то і наші за вами підуть…»
А прабаба лежала жовта, як свічка воскова. 
І душа все хотіла скрапнути з неї і вогника життя загасити.
І прабабі давно вже не до життя було. 
Ще весною тридцять другого їй і ряст не цвів, і журавлі в осінні засвіти її кликали. 
І прабабі боліло і пекло в грудях вже від тої свічки життєвої, бо догоряла вона, розливалася воском гарячим попід ребрами, розтікалась і палила всередині все.
А, як лелеки восени летіли над хатою, то баба чорно кричала за ними і просила птахів забрати її з собою до вирію.
Але дідо брав її висохлу руку, цілував чорну від праці долоню і молився.
Не до образів, до матері молився: «Мамо, змилуйтеся! Ще поживіть до весни, до зеленого…»
І прабаба жила.
Чіплялась очима невидючими за надію, душею за віру трималась, а серцем за любов. 
І жила...
Бо під прабабою, там на покуті, жорна оці були сховані. 
На них дідо з бабою вночі, прицвяхувавши до віконної рами грубу верету, напотемки, без каганця, без посвіту терли по кілька жмень того прихованого зерна.
Прабаба моя дожила до осені тридцять третього.
На затірці з того борошна, що в жорнах схованих терлося та на дідових молитвах.
Аж тоді стали в колгоспі видавати окраєць хліба за трудодень. 
Дідо приніс його додому, розкраяв на всіх порівну і перший шматочок підніс прабабі до губ. 
Вона цілувала його, вдихала його запах і всміхалась, всміхалась...
Так і померла, дихаючи тим гіркуватим духом глевкого казенного хліба.
Дідо їй і домовину з обрізків колгоспних дощок витесав, і перкалем білим оббив всередині. 
Дідо з бабою самі матір на цвинтар віднесли.
Ішли через село, дідо в головах тримав домовину, баба – в ногах.
А під труною мій малий тато з сестрами йшли і підтримували знизу.
Голова колгоспу казав, що негоже аби родина покійницю несла та, щоб за труну діти трималися. Бо всі з хати повмирають скоро.
Але дідо вважав, що прабаба смерть їхню в порозі зупинила. 
І вже нічого злого не станеться.
Дідо вже потім розказав батькові, що не дав нікому нести домовину, бо важка вона була. 
Там під подушкою, під головою в прабаби жорна були. 
Дідо їх на цвинтарі вийняв і прикопав у могилі. Як відчував, що сорок сьомому році вони знову закрутяться…
А тоді річка настала. Людська річка… 
Повінь. О! Як тоді, після Голоду ці води полились! Наче десь греблю прорвало. 
В кожне село, в кожну спустошену голодом хату, затікала каламуть російської глибинки.
Переселенці. 
Зозулине поріддя.
- Чому ж – зозулине? 
- спитала Оксана. 
- Люди, як люди…
- Росія… 
Як зозуля яйця підкидає свої до чужих гнізд і пташки іноді й гинуть, годуючи її пташенят, так і Росія заселяє відвойовані землі своїми дітками. 
І наш люд гине. 
Бо зозулята викидають його з родинного гнізда, замордовують працею і виморюють голодом.
Зозулятам багато треба.
Все треба. 
Все, що є і ще більше… Більше… Більше!...
Дзвінка Торохтушко, з книги "Благовіщення"

ID:  999468
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.11.2023 00:53:20
© дата внесення змiн: 26.11.2023 01:00:26
автор: GoldKing

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (331)
В тому числі авторами сайту (0) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
Синонім до слова:  Прибулець
Зелений Гай: - Каже мій син так "іншопришеленець"
Синонім до слова:  Яйцеклітина
Chara Vinna: - Вередлива пані :apple:
x
Нові твори
Обрати твори за період: