Років п’ять тому Григорій
Шукав жінку для кохання:
Бути в радості і в горі
Поруч звечора до рання.
Щоб жила вона в столиці
І свою квартиру мала,
І його, як чоловіка,
В трьохкімнатній прописала.
Розхитало нерви Гриця
Нинішнє життя в столиці:
Зникнення води і світла,
Тож спокійно вже не спиться.
Жінка й теща догризають
(Де ті мирні вже стосунки)?
Межи очі злісно пхають
Ним не сплачені рахунки.
Щодо розкоші у місті
Помінялась думка в Гриця,
Кинувся в село шукати
Незаміжню молодицю.
Головне, щоб була хата,
В хаті грубка, як годиться,
Дров накладено багато,
У дворі - своя криниця.
Лоскотала душу Гриця
Неабияка приманка:
У підвалі на полицях
Консервація у банках.
В ящиках - картопля, морква…
Ожила уява в Гриця:
Не загрожує тут голод,
Бо в хліві є свині, птиця.
Зразу спалахне кохання
Й почуття найкращі в Гриця,
Неважливо, хто це буде –
Дівка, баба, чи вдовиця!
Чудова гумореска. Надихнули мене, Катрю, на кілька речень. Дякую.
Гриць шукає тепле місце,
Не підходить йому місто.
Розкатав губу ледащо,
Буде він в селі пропащий.
Працювати треба в полі,
Аби мати все доволі.
Ні дівкам і ні вдовицям
Не потрібні такі Гриці.
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мої гучні оплески Вам, Світланочко, за такий гарнезний експромт! Мирного і сонячного Вам дня! Дуже Вам рада!