Не будять вас ні війни, а ні бурі.
В якому сні до вас іще прийти.
Як ще до вас звертатися поснулі,
Забрали певно душі в вас чорти.
Для них всього ви лише біомаса,
Бабла заради служить вурдалак.
Чорти - "св.ті отці" у тінях ряси,
Покору в мізки вбили вам і страх.
В сліпій покорі славите єврлея,
Чужого ж воза тягнете воли.
Не треба вам свого вже Прометея.
Знов на Гетьмана юд.у возвели.
О, боже мій, о Господи, за що це.
Та за які ж Україно гріхи?
Хозарська вош за що мене лоскоче,
Чому не прокидаєтесь... лохи?
Давно домовились Америка і Раша,
І там і в нас... одні і ті ж вош ді.
Гей ропа теж одна і та ж пар.ша,
Тримають нас "божественні" в узді.
Не час репечуть зайди й вурдалаки.
Холопська свора буду стереже.
Хрестом "кладуть", як істині собаки,
Ми ж знову й знов годуємо вошей.
Попи й ю.еї - в.родки... то ціле.
Єдиний там господар, цар і бог.
Оприсніло ж чуже і знавісніле.
Діброви наша церква і Любов!
