Дорікнув Петро дружині:
-Не кохаєш ти мене.
Так і знав, що в цьому шлюбі
Справжнє щастя обмине.
Якби ти мене любила
І мій спокій берегла,
Вийшла б заміж за Данила,
Чи сусідського Павла.
Галя витріщила очі:
-Ну й дурницю ти несеш!
Тьху, тьху, тьху - ще й проти ночі
Отаку брехню верзеш!
Та я ж тягнуся до тебе,
Як ті різні полюси,
Костюм-трійку ось купила –
Дві шкарпетки і труси.
Стало тепло тобі зразу,
І твій погляд я ловлю,
Балую тебе, заразо,
А ти кажеш - не люблю.
Знаю я, моє ти горе,
Що від мене не підеш:
Обійдеш моря і гори,
А такої не знайдеш!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба переконати в цьому і свого чоловіка, щоб в нього не виникали сумніви щодо свого щастя! Щиро дякую, Танечко, за такий дотепний і влучний коментар! Дуже Вам рада!