Є люди як стіни холодні і сірі,
Стійкі,неприступні,є зовсім змарнілі,
Та є розфарбовані і кольорові,
І очі в них завжди повні любові.
Є люди погода,то сонце,то злива,
Є ті,що любов у них завжди мінлива,
Є дуже правдиві,і дуже брехливі,
І ті,що наївні,і ті,що фальшиві.
Великі,маленькі,розумні,красиві,
Чорненькі,руденькі,біленькі та сиві,
Усі такі різні,в той час однакові,
Коли покохали й палають в любові.
То так! 
