Ласкавці! Насмішки!
Той, хто діждався ту тугу той відчай мерзенний.
Ту брудкість, огиду Богам проявили.
Прощення від них зроду-вік не діждатись.
Бухта - це сон. Мариться мені темні бори,
Зірки, як сніжинки не тають, не в'януть.
Пантера, безмовна, плига з бору на бір,
До берега того. А море теє вола повсякчас.
Трепотіння 1 / Ми Ваші предки…:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913858
