ногами до неба
головою до трави
нехай сміються з мене
головне що це я а не ти
мені добре без тебе
й голови
мій дах це небо й зірки
заздрощі сховай за спиною
заховай й не показуй ти їх
якщо хочеш - співай
якщо хочеш - стрибай
та позбудь мене болю
що ти раб
що ти нікчема
й край...
мені добре й щасливо тут
мене радісно кличуть трави
мене лоскочуть струмки й сонячні зайці
я тут удома
а ти?
ти вдома!?
чи тобі лише здається що ти маєш дім а насправді дім про який ти мріяв не тут
а там де й мій?
де ти?
покажись
співай кричи молись радій
скажи одне лиш нащо я тобі
друг
кохана
світ
ніхто
чи твоя розрада втіха й ледь помітне добро?
коли заходить сонце й тьмяніють далеко хати
ти з'являєшся наче ти це вони
вдягнуті в сіре мов натягнутий туман на сіті
і що цим ти хочеш сказати?
що сірість й буденність це краще за сміх за щастя й за літо за втіх?
можливо тобі варто було б надягнути на сірість барвінків цвіт?
щоб здаватися трішки щасливим...трішки живим
щоб співати пісні а не жити у тіні
ти можеш спробувати бути не насамоті
а зі мною на глибині
зануритися до низовини
і вплутатися в океан «журби»
я надам тобі сили гармонії й натхнення
а ти мені любов і погляд свій недаремний
почуй голосіння й опломеніння ехо
моїх почуттів
відкрий своє серце впусти повітря моєї теплоти
давай разом піднімемо ноги у небо
скинемо голови
щоб інші сміялися з нас бо це Ми дивимося подумки
я тут бо я вдома
а ти?
ходи сюди...
