Ти поклич мене в сад
Ти поклич мене в сад свій зелений
де ще день - і розквітне бузок,
де скриплять велетенськії клЕни
із прадавніх дитячих казок.
Де щороку гніздяться лелеки
і кричать на черешнях шпаки.
Ти такий вже близькИй - хоч далекий -
розділяє нас порух руки.
До душі притулюся легенько
запізнілим цілунком весни
і по травах босоніж хутенько
утечу в твої світлії сни...
