Коли спів пташиний лунає на волі,
Чи то в полі, в лісі, голосний доволі,
Тоді й жага жити, не скаржиться долі,
Мене заворожить співом й хліба в полі.
Як сумний полине, частенькі октави,
Наче серце крає… грозові заграви,
Душа заніміє від болю й страждання,
Не залічить рани й ранкове світання.
На душі полегша , як дощик, краплини,
Нині ти загубиш… неждані сльозини,
Мов уже крайнеба майорить надія,
Веселкова нині, моя й птахів мрія.
Та й ранковий вітер, візьме в руки скрипку,
Весело заграє й душу одиноку,
Від болі позбудить і поведе в казку,
То долі дарунок, маю божу ласку.
Коли спів пташиний, в неба синь злітає,
Тоді й квітка в полі з сонцем розмовляє,
І хочеться жити, сміятись, співати,
Життя та свободу навік прославляти.
23.08.2020р
Дуже гарно! 
