Було це вчора,
Це є сьогодні :
Я йду до моря
Й дістатись годі.
Долаю гори,
Минаю траси...
І вже ось... Скоро...
І все одразу:
Вберу у шкіру,
Вдихну в легені,
Бездонну прірву
Затисну в жменю,
Очима виїм
Всю сіль - у сльози,
І в білий вирій -
Під літні грози.
Не видно обрій,
Не маю міри,
Усе, що в собі
Із петель зірву.
