Мої вірші до тебе через сивий морок,
Меланхолійними й сльозливими дощами,
Довгоочікуваний фініш і немає болі,
Спогад, мов кіно, коли ми кохали.
Ми далі, як завжди у павутині міста,
Наші історії у недочитаних книгах,
Приречені різними ріками плисти,
Закарбувався холодним у лютих зимах.
