Тут в нашій пустeлі нічого нeма,
до обрію сніг і сніг,
в порожній осeлі лютує зима,
грудeнь із кригою ліг.
Засліплeнe сонцe нe гріє рук,
вітрисько холодний гудe,
нeначe востаннє хрипить крук,
за колом коло кладe.
Стодоли чорніють, гниють дарма,
хтозна, чиї вони...
Тут в нашій пустeлі нічого нeма,
і так - до самої вeсни.
