На білосніжному папері
рядки-химери витинаю.
Фіксую ними я ідеї
що переповнюють до краю.
Буває іскра мов проскочить
слова збиваються в потік.
І хочиш цього,чи не хочиш
перо хватаєш те мов штик.
Слова нанизуєш в рядочки,
шикуєш з них свої полки.
Це все сини мої і дочки,
летять у світ із під руки...