І знову липень лагідним дощем
вмиває світ , запиленний війною...
а пам"ять, як священнії сувої,
оберіга події, біль і щем.
Без сумнівів, без остраху й плачу
тримає прапори моя надія,
я знаю, я завжди про тебе мрію,
моя Вкраїна, - крізь роки лечу
та бачу і розквітлу, і вродливу.
А поки кров людську змиває злива...
