Минає час лютневих холодів,
Весняне проника сопрано
До королівства мерзлих володінь,
І заживають давні рани.
Весна розбурхала думок рої,
Схвильовані чуттями духу.
І зранку до вечірньої зорі,
Мов губкою, вбираєм рухи.
Всміхнувся на безлистому стеблі
Вже пролісок-ефемероїд.
Весна життя підносить на щаблі,
Тримає міцно тонус-повід.
Чекаємо. Та в нас темп.-13 і обіцяють на 10 днів сильні морози. В мене вже теж пробилися верхівочки пролісків,а тепер їх покрив сніжок. То добре всі чекаємо весни.
Нехай щастить! Гарного Вам дня!