Чи біди нас роблять добрішими,
Чи інше в добра джерело?
Чому ж стаємо ми всі грішними,
Коли у старцях живемо?
Щоразу питань тільки більшає,
Як істину хочем пізнать,
Чому ж люд ніяк не добрішає?
Де стежка була – борозна.
По ній ідемо, спотикаємось,
Шукаємо винних у тім,
Коли й грішимо, теж не каємось,
А хочем добра у житті.
Чи ж варто на те сподіватися,
Чого сам ти людям не дав?
Людиною щоб називатися,
Про вічну любов пригадай!
23.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
