Буває подивишся в очі Буває аж в серці замкнеться Не спиш потім посеред ночі А ти не потрібен…здаєшся Здаєшся і руки опустиш Не б’єшся за щире кохання Хоч з серця його не відпустиш І не прокричиш ти зізнання Воно непотрібно нікому Бо люди не вміють любити Залишиться в серці оскома І з нею ти будеш жити Буває подивишся в очі І знаєш, любов не минеться Прокинешся ти серед ночі Від того, що в серці замкнеться © Катерина Лавицька
ID: 687528 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 04.09.2016 08:34:01 © дата внесення змiн: 04.09.2016 08:34:01 автор: Катерина Лавицька
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie