Сонячна людино у середмісті мрій,
Ну хоч би на годину той сон мені навій.
Щоб просто мені знати, де справжній світ, де сон.
І щоб нам заспівати з тобою в унісон.
Ну хоч би дай пройтися тим містом, де мій дім,
Й на думці все ж зійтися, що світ твій став моїм.
І щоб до зір злетіти під супровід розмов
І врешті зрозуміти: «Нам треба лиш любов».
