Останні непрочитані листи...
Тебе їх прочитати не примушу!
Зачинених конвертиків хрести -
Як двері, що зачинені у душу...
І щось мене давним-давно гризе:
- Ну, видали ту кляту електронку,
Скінчилося, забулося вже все!..
В народі кажуть: рветься там, де тонко.
Та вкотре перечитую все знов -
Прості листи, нічим не особливі,
Нема там слів "кохання" чи "любов",
Там всі слова грайливо-неважливі...
І колються, немов стерня в жнива,
Несправджені бажання їжачками,
Бо мною не написані слова
Ти вже не прочитаєш між рядками...
- може, краще заклеєних, щоб двічі не повторювалося слово?
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, я бачив що повторюється, довго думав, а потім махнув рукою, хай вже так буде...А за підказку велике дякую, я дуже поважаю Вашу думку і завжди прислухаюся...Спасибі велике Вам! Завжди радий Вам, Ірино!