Я знаю, що ти нестямна
Що прагнеш до сонця - вищати
тільки чуєш, кохана
Не смій забувати вірші
Я знаю, що ти зимою
На південь летиш зі зграями
може, лишись зі мною?
Вже й серце моє розкраяно
На свічі та мандаринки,
На лижі із полонинами
Хижі малі сніжинки
кружляють у нім годинами
чекають твого вердикту.
Сьогодні? І непохитно?
Що ж.. Вранці безглуздий диктор
Сказав, що погода літна
