Помережане небо хмарками, зачекалася снігу земля... Хтось тобі возводитиме храми, Та не я... це вже точно не я... Відтепер ми немов незнайомці... (надто гострі для нас ці кути!) завтра зі́́́йде в мені знову сонце, але це уже будеш не ти...
ID: 629551 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 18.12.2015 09:41:45 © дата внесення змiн: 18.12.2015 09:41:45 автор: Боднарук Ілона
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie