́Онук - на перше квітня ,свято сміху ,
Приїхав діду на потіху
З села у місто - де той жив.
Дідусь онука запросив
погостювати в нього вдома
,Щоб не самотнім буть старому.
І в день такий , веселе свято ,
Онук схотів пожартувати
із приводу тих платежів ,
що уряд виніс на межі
подій останніх у країні .
Вони і зараз в нас не змінні
- Чи чули ви новини , діду,
по телебаченню останні ?
Ви вже не будите в квартирі ́
лежати на своїм дивані так як колись ,
бо вся зарплата
піде у ЖЕКи на квартплату ,
на газ , на світло , теплу воду ,
яку не бачили ви зроду .
Я не жартую. Хто не сплАти ,
все по тарифам і квартплати ,
можуть прийти і не спитати ,
квартиру вашу відібрати - за борг .
Дивитися не будуть ,
які живуть в квартирі люди.
У них казна пуста . Там дірка
треба поповнити копилку.
Їм все одно із кого здерли ,
Аби щоб з голоду не вмерли хто ще живий.
Такі закони не веселі .
Готуйтесь ! Виженуть з оселі
на вулицю бомжом ходити .
Що далі будете робити?
Дід подивився без бажання
на внука , з знаком запитання ,
ковзнувши поглядом на стіни
де фотографії висіли
ще з тих часів - коли хлоп’ятком ,
йшов воювати вже за татка.
Помружив лоба , стиснув зуби
і крізь тремтячі кволі губи
Промовив , що було робити ,
- А , я , не хочу їм платити !
Немає з чого . Все забрали.
Невже тоді ми воювали
за це майбутнє ?Таку долю ?
І на Майдані нашу волю
Омили кров’ю і смертями ,
Щоб так знущалися над нами ?
Я в Вітчизняну бив фашистів
Країну із руїн підняв .
Я заробив Цей дім і спокій !
Не дам , щоб хтось його забрав!
У діда ноги затремтіли ,
сльоза скотилась по щоці ,
А худі пальці й онімілі
зібрались вмить у кулаці.
Внук подивився з болем в серці ,
на його стан; засумував.
Невдало , дурно і безглуздо
над дідусем пожартував.
Він зрозумів таку людину
нікому в світі не злякати
І за свою рідну хатину
дідусь кістьми буде лягати.
Ці , загартовані і вільні,
Старенькі люди наших днів ,
Що пройшли голод ,смуту й війни ,
Переживуть і цих панів.
А ми повинні пам’ятати
І думати про них щодня
Любити їх , допомагати
Бо це вони наша рідня.
10.12.2015
ID:
627518
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 10.12.2015 00:38:57
© дата внесення змiн: 10.12.2015 00:38:57
автор: Вількозукра
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дякую Олексе!!! Але не так злободенно , як противно і гидко за нас і нашу "владу".Ми ще потерпимо , а чи хвате терпіння у тих песіонерів ? 
Злободенно і правдиво,Вільку! 
Дякую шановний . 
