Дощ падає, капельки повільно стікають підвіконням, і байдуже що плачу, сильно не замислююсь над цим, тільки сумно як і дощу, дощу якому нема із ким розділити свої сльози, поговорити, пожартувати, тому Він гуляє містом вдень і вночі в пошуках тих унікальних життєрадісних осіб.
