На серці камінь,на душі тягар,
І смуток з радістю сплелися.
Терпіти біль,то справжній дар,
Не вщухли бурі,не вляглися!
Не бачуть очі правди в світі,
Шепочуть губи плід брехні.
Словами тими дні зігріті,
Палають сльози у вогні.
І не питай чому так тяжко!
Язик наш ворог пам*ятай!
Лети з неволі,в небо,пташко!
Десь там чекає тебе рай!
