Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Живий! Живу! - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кайгородова 2, 18.02.2016 - 13:42
Надіємось, що Бог змилується над нами...Дуже подобається Ваша проза, Валентино! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, уповаєм до господа, щоб почув наші молитви! Ганна Верес (Демиденко), 18.11.2015 - 23:11
Валю, я в захваті від вашої прози. МО-ЛО-ДЕЦЬ!Виживе наша Україна, маючи таких талановитих людей, як Ви, таких хлопців, як Ваш герой. Творчих здобутків, здоров*я й миру. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Має вистояти та вижити, ми ж, українці - сильні духом. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо...хоч так гірчать ці реалії, аж у грудях болить... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а ще біль подвоюється від думки, що нам воно нав’язане зовнішнім фактором... Крилата (Любов Пікас), 08.08.2015 - 09:47
Валю! Передала майстерно атмосферу війни та психологічний стан бійця. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Реалії сьогодення, від яких серце кров’ю обливається і з вуст самі зриваються слова:"Господи, Спаси і Помилуй!" Іванюк Ірина, 08.08.2015 - 08:23
Дуже детально вдалося передати Вам психологічну атмосферу змальованої миті Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця мить миттєво на все закарбувалась у моїй пам’яті, коли була почута мною самою. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Оленько, слухала сама про ті будні солдатські і тихо молилась, жахаючись реалій жорсткої дійсності. Окрилена, 08.08.2015 - 00:45
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як тут збайдужієш, коли це жахіття, нав’язане так званим старшим братом, заціпає за живе і так болить... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я від душі дякую Вам! Салтан Николай, 07.08.2015 - 21:57
Не про таке життя мріяли вони, не таких перемін хотіли люди. Щось пішло якось не так... може знову наступаємо на тіж граблі?Хочеться вірити, що цей маразм і безглуздість скоро закінчиться і у таких хлопців почнеться дійсно справжнє, а не короткосонне життя Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я також надіюсь, що настане та переломна мить, коли ми престанем тривожитись за долі наших бійців, бо над головами усіх нас буде мирне небо, а примара війни відійде в минуле. Наталя Данилюк, 07.08.2015 - 21:09
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, з одного боку гарт, а з іншого руйнація, переоцінка звичних цінностей і не всі виходять з цього стану без внутрішнього надлому... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Надійко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, земляче! Тарас Яресько, 07.08.2015 - 20:03
Гарно, пані Валентино, і тема правильна й актуальна. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже прочитала. Наші твори фактично співпадають. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||