Віталій Назарук
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571041
Летять думки, як зграя птахів,
Бо кожна думка на крилі,
Думки святі і думи - страхи,
У вік, коли старі й малі...
------------------------------------------------------
Коли дощі ідуть безперестанку,
А вітер б"ється крилами в вікно,
Не сплять думки... Тривожні в лихоманку.
Хоч сон під вікнами тупцює вже давно.
Летять туди, де радо їх стрічають,
Де в ніч таку не спиться ще комусь.
І їх, немов птахів там приручають.
Я за політ щасливий їх молюсь
Далека, небезпечна ця дорога.
Та мрія вище хмар уже летить.
Але в душі ще теплиться тривога:
На цей раз, може, мрію зупинить?
Роки ідуть, а ми уже старієм.
І час життя не можемо спинить.
А, може, у долонях стиснуть мрії
І просто, і спокійно собі жить?
Думки приборкать, хоч вони крилаті...
А ви все летите, забули про тривоги.
Долаючи важкі залізні грати....
Щасливої, легкої вам дороги....
