Весні початок... Задощилось.
Фарбує обрій промінець.
На небо сонечко скотилось.
Значить життю ще не вінець.
Земля ще сонна... Тихо диха.
Спокійно вії підняла.
Віщує все: не буде лиха.
Дощ гарний день благословля.
Від хати тягнеться стежинка.
Ледь пробивається трава.
Але чому ж гірка сльозинка
З очей твоїх ось попливла?
Ти подивись на чисте небо!
Зітри непрохану сльозу.
Не плач, хороший. Чув? Не треба...
Чи, може, просто це зі сну?
Ти не сумуй, що нема рясту,
І сад вишневий не цвіте.
Іде весна! І все прекрасно!
Наступна теж весна прийде.
Знайди в собі бажання, сили,
Щоб новий світ собі відкрить.
Думки, щоб душу не гнітили!
Нове життя ще майорить.
Люби, твори, не сумнівайся.
Ти довго ще товктимеш ряст!
Новому дню завжди всміхайся.
Твоя зоря лиш зайнялась..
