Ти сказала і я повірив.
Ти свій шарф залишила мені.
Будь достойна моєї довіри;
Виглядаю тебе у вікні.
Вище неба і нижче пекла
Ця ненависть лоскоче уста.
Як чудово, що в нас є цегла,
Щоб між нами звести моста.
Без спочину мурую опори
У надії, що ти також.
Ми звернемо з тобою гори,
Якщо ти не поставиш сторож.
