| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс: Война - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Ганна  Верес  (Демиденко), 29.01.2016 - 20:25Максе,  щиро  вдячна  Вам  за  поезію:  сильна,  правдива,  чуттєва,  навіть  по-своєму,  чоловіча.  Складається  враження,  що  і  Ви  були  серед  кіборгів. Глибока вдячність Вам за позицію. Обираю собі на пам*ять.                   Макс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00І Вам дякую, Ганно, за теплі слова. І Ваші вірші. Зоя Журавка, 22.01.2016 - 20:32Дякую за вірш. Зачепив за живе. Я теж багато писала про біль материнську  і втрату. Як цікаво почитайте. ВІЙНА… Війна... Слово жіночого роду. Чому ж у звучанні жорстокість така? Навіщо на світ проливає мов воду Ту біль...і тече нескінченно сльоза. Війна... Всюди плач, всюди стогін і мука, Крик нестримний, хмари з вороння. Бо війна, то назавжди розлука Чиясь в небо злітає душа. Війна... то надія й чекання Павутиння пряде сивина. Щось застрягло у горлі...мовчання. Так болить, що і слів вже нема. Війна нам приносить страждання, Почорнілі у ранах поля. Стогне вітер і здригається з рання Від нестерпного болю земля. Війна... ID: 594204 Рубрика: Вірші, Лірика кохання дата надходження: 17.07.2015 08  26 © дата внесення змiн: 17.07.2015 08  26 автор: Зоя Журавка Макс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дуже точно описали. Уява запрацювала. Подобається. | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||