Пожовклим листком цей день пролетів
і залишився спогад. Про нашу любов
колись знімуть кіно і ти там долоні
тримаєш мої, а я заварю тобі чаю
із липи і буду питати чи змедом тобі.
Все буде у нас, а покищо осінь
встелила у парку нам шлях у життя.
Вона як цариця роздарює щастя,
фарбуючи наші достиглі уже почуття.
