Не кажи мені про боже>вілля цих гойдалкових міазмових комашок
Ша кА мА ра нА
Моє тіло випаровується на кулеподібний вияв книги
Моя нога у цій спробі
Втрапити у світло пінявого коридору
Нагадує плюскіт води
Трапленої у горлянку втрати
За сенсорною спробою
Відчути цей вияв інаковір’я
Я купатимусь у смолах
й лавах латині
Якщо горітимуть дітки, що курять із горнятка матеріалізму
Плацента останнього динозавра зжере усі літери
Усе, що йде на їхню користь
Віддається чорному мадярському місяцю
Хап
За горлянку
Хвацькі химерники
Витанцюють
Під космічною линвою
Усі, хто проходять у вертикальному сні магічного подиву
Не бачать, що усе їхнє життя – це темний кабаре
Білизна витанцює із власниками вітрів
Й чорний гнів Півдня осідає на м’язах дикого вепра
Тьфу тебе, лихий, захеканий бісе,
ну побудь ще зі мною, хоч зо десять хвилин:
П’ять я тобі відстріляю за сміливих мовчазних птахів
І ще зо п’ять за серця стомлених мандрівників
Й побий мене грім
й хай втовче блискавка
бо не сила вже крутитись
у цих перпендикулярах
самонелюбови,
якби знати, що усім мерцям легше
опісля їхнього відходу,
то й собі перетворивсь на мертву річку
й опісля смерті усієї риби
став навколішки під мостом,
де розстріляна радість посадили свої квіти,
котрі проростуть
й проростатимуть
й відмолив на мить
усі наставші миті
і доки моя тінь ввижатиметься
плаценті деконструктивізму
ти обов’язково в’яжи
светри
й полюй за голодом
любові,
адже всі зірки загорнуті у пішість
перетворюються на відтягнутість
розбомблених вулиць
адже всі шості півні, які горлають
за симулякр свободи відчують
терпкі рани ранговості
пасивність охоронців-політологів
й завзятість чорногуморних екологів
усе це вкладається у парадигму
волі
прокинувсь почистив зуби
й знову у ліжко
не витягнув руки із моря отримав
по голові пеклом Данте
змінив код власного дитинства
й черепаха потовкла обличчя
змінив одяг на більш просторий
й історія клятих дверей повторила
оберт Вінсенто
за центи маленькі бешкетники
продірявили старого Ґолдберґа
я ж намагаюсь не бути вогнищем
ані каменюкою льоду
ані мурашиним виконавцем
ані судом для подоби бога
я ж пробую
й пробую
й спроби мої одвертаються
спиною й показують святий фінґер
а я вже на миличках крокую до нерву землі
й розкопую свої майбутні гробниці,
вишукуючи хмиз.
Падай униз
Не падай униз
Приймай на руки діброву ангелів
Подобу побоїща
Всесвіт оминув твої зіниці
Й ти не побачив ясного зорепаду власної смерті
Kami tañido de muerte
