десь у гаю, за вигоном,
зигзиця кувала,
мати порала города,
грядки́ поливала
посходили, як шнурочки,
ростуть огірочки:
пов`яжуться – дочекаюсь
із війська синочка
у затінку, коло жита
стала – спочивала:
...чи повернеться до літа?
думала-гадала
узялася невідь звідки
дивна біла птаха –
впала в жито, заплуталась,
квилить: Волноваха…
здіймись, птахо, над житами,
линь, біла птахо, линь –
до матері на Волинь
23.05.2014
*У Волинській і Рівненській областях - оголошено траурні Дні за загиблими під Волновахою українськими вояка́ми
Щемна і зболена дума... Немає кінця-краю смертям українських синів і чим би це протистояння не закінчилося, а загиблих вже не повернути, як і не загоїти душевний біль втрати їхнім рідним...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
світла їм пам'ять.
Світла пам'ять героям. 
- сумно аж за край...
