На фоні дивної весни
в прогулках місячного сяйва,
знайшовши місце заграває
кохання усамітнене в собі
До волі нестрімка дорога,
до щастя незагублений мотив.
У вірі дві душі літають
перекликаючись на подих слів.
Ні день, ні ніч, ніщо не зрадить
моєму розумінню в погляді твоїм
із кожной миттю серце завмирає
лиш думкою, що ми разом.
