Ти постріл, не сформованих ідей,
Лиш прапор тріпотить душею.
В твоїм житті раптово виник Колізей
І дим лиш був твоїм суддею.
Ти мішень, на цівці дула автомата
І тіло врятувати часу вже нема,
Атака підніма тебе на злого ката
Й по смерті Бог тобі за адвоката.
Ти вияв волі, невдоволених людей,
Сміливість сотні у тебе вселилась
Та чорна лава змила, мов у давнину Помпей
І світ затих, а Україна пробудилась.
Твій тихий усміх, у очах бринить,
Спокійно спи сміливий брате!
Душа твоя у пеклі не згорить,
Бо правий Ти - час вже воювати.
Ти вільних птах, молитвою летиш.
В Раю, напевно, зараз тиша!
Ти допоможеш нам прогнати тих,
Хто заступитися прийшов за твого ката?
