Я з поетами бачусь частенько.
Це люди цікаві, звичайно, та все ж,
Хоч і щире у грудях серденько
Інколи зовсім їх рим не збагнеш.
Вірші читаєш – ідеї нема.
Кажуть – «Нічого я не розумію»,
Думка моя не розкрита дріма
Не осягнути поета стихію.
Пошуки слів, порівнянь, новизни.
Вже за епітетом втратилась думка,
Цілі рядки будяку й бузини.
Вірш, мов резинова, жована гумка.
