Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Мати й син (Україна й Росія в аспекті історичному та космічному) - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ leoniddebelyy, 25.11.2014 - 05:38
Начебто логіка є у написаному, та одночасно і зупиняєшся: мати повинна підняти руку на сина, який не несе жодної генетичної спорідненності з нею, а просто бандит з великої дороги, ординець по великому рахунку... мені цей вірш нагадує історію моєї двоюрідної сестри, яка взявши з будинку малютки дитинку, померла через деякий час, надірвавши сили через "витівки" дорослої доньки і не змігши приділити увагу своїм рідним близнюкам-синам, які народилися через деякий час... Це не родичі, просто попутники на історичній дорозі, мимо яких треба пройти вперед з причини їхньої моральної відсталості.
@NN@, 04.05.2014 - 02:32
Це не просто *достойно і сильно*, це правдиво, толерантно, виважено настільки, що всі ті що плюються ядом неспроможні ні заперечити, ні облити грязюкою. Пишіть, це не тільки втішає, а й додає сил, тим, хто втомився боротися |
|
|
||||||||||||||||||||||||||